ПОЧАТОК ВІЙНИ

   Фрагмент відео екскурсії, яку проводить учитель історії Краматорської української гімназії О.А. Савчук, дивись за посиланням: https://youtu.be/q0cdDc4A7IM

   Пакт Молотова - Ріббентропа

У квітні - серпні 1939 року в Москві тривали переговори між СРСР, Францією та Великою Британією щодо угоди про взаємодопомогу на випадок агресії з боку гітлерівської Німеччини. Радянське керівництво висунуло партнерам категоричну умову, щоб Червоній армії дозволили зайняти польські території (Галичину та Віленську область) для зручності оборони. Оскільки ця вимога не була прийнята, Москва припинила переговори з Парижем і Лондоном. 23 серпня 1939 року СРСР підписав Договір про ненапад з Німеччиною, що увійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Секретний додатковий протокол угоди визначав межі сфер інтересів двох держав у Східній Європі. Він зокрема передбачав розподіл Польщі по річках Сян, Вісла й Нарва. Підписання пакту дозволило Гітлеру розв'язати війну проти Польщі. У передчутті німецької агресії вже з кінця серпня у Польщі розпочалася мобілізація. До Війська Польського мобілізують до 120 тис. українців. Це були переважно рядові, родом із Західної України.

   Вереснева кампанія

Гітлер напав на Польщу 1 вересня 1939 року. У відповідь на агресію Велика Британія та Франція оголосили Німеччині війну. Сталін утримався від негайної військової підтримки загарбників. Однак з перших днів війни радіостанція в Мінську виконувала роль радіомаяка для наведення бомбардувальників Люфтваффе. Вже в перші дні вересня Львів та інші західноукраїнські міста, що входили до складу Польщі, зазнали бомбардувань.

   "Визвольний похід"

11 вересня 1939 року радянське командування створило Український та Білоруський фронти.  Український фронт на чолі з командармом 1 рангу Семеном Тимошенком комплектувався переважно з радянських українців. Гітлер заохочував Сталіна до негайного нападу на Польщу, зокрема погрожуючи, що інакше буде проголошено "західноукраїнську державу". 17 вересня 1939 року Червона армія перетнула польський кордон з метою "взяти під свій захист життя і майно жителів Західної України й Західної Білоруссії". Ні Польща, ні її західні союзники не оголосили війни Радянському Союзу. На той час Польща продовжувала чинити опір Вермахту, передові частини якого дійшли до Бреста та Львова. Тривала оборону Варшава. Західна Україна й Білорусь були тиловими районами польської оборони. Отримавши повідомлення про радянський напад, керівництво Польщі евакуювалося в Румунію. Польські прикордонники та військові де-не-де вступали в бої з Червоною армією, але більшість підрозділів уникали зіткнень.